Меню сайту

 Овочі - статті, ідеї, пропозиції

Посів і вирощування розсади баклажанів

Сіють баклажани в кінці лютого - початку березня. Раніше цього часу приступати до сівби не варто, так як рослинам потрібна додаткова підсвітка. Крім того, передчасно вирощена розсада баклажанів  до моменту висадки в теплицю виявиться сильно перерослою і буде довго приживатися.
Грунт для посіву баклажанів можна купити в магазині або приготувати самим. Земля для розсади повинна бути добре заправлена добривами і складатися з трьох  частин просіяного   перегною і однієї частини землі з добавляннм  торфу і піску. На відро суміші добавляють  1 ч. ложку сечовини (баклажан  потребує азоту  більше, аніж перець) 1-2 ст. ложки суперфосфату, 1 столову ложку  сульфату калію, 1 склянку  просіяної деревної золи Ящики  або лотки, наповнені таким грунтом добре поливають і  залишають на деякий час, щоб земля просякла вологою. Потім роблять рівчики глибиною 0,5 см і в них на відстані  приблизно 1 см один від одного розкладають  насіння. Лотки накривають склом або плівкою, щоб не допустити підсушування грунту, і ставлять у тепле місце до появи сходів. З проростанням першого  насіння плівку треба негайно зняти, а ємності з сіянцями переставити в більш прохолодне і максимально світле місце, щоб не допустити витягування розсади. Перерослі  сіянці - кандидати на швидку загибель від «чорної ніжки», одного з найнебезпечніших захворювань розсади. Баклажан вимагає приблизно однакових з перцем умов вирощування, однак він більш теплолюбний. При проростанні насіння оптимальна температура 22-26 С, після появи сходів температуру слід знизити др 14-16С, щоб краще розвивалася коренева система. Через декілька  днів температуру повітря слід підвищити до 20-25 ° С. Краща температура для подальшого росту і розвитку рослин 25-30 С.

У баклажана важко відновлюється пошкоджена коренева система, тому пікіровку (пересадку) сіянців треба проводити, як тільки розгорнуться сім'ядолі, щоб якомога менше її травмувати. Можна вирощувати розсаду і без пікіровки , розкладаючи насіння відразу в окремі невеликі (обсягом близько 0,1 л) горщики. З часом сіянці пересаджують в горщики об’ємом  не менве0, 5л.

Площа листкової поверхні у баклажана вдвічі більше, ніж у перцю, тому сіянці треба часто і рясно поливати. Потреба у воді у рослин в процесі росту збільшується. Оскільки земля в невеликих (особливо торф'яних) горщиках на яскравому сонці пересихає дуже швидко, краще розміщати їх в піддони, в які в міру необхідності доливають воду. Однак вода не повинна застоюватися, це може призвести до кореневих гнилей.

На початку сіянцям достатньо тих поживних речовин, які знаходяться в розсадній суміші, але в міру росту рослинам потрібне посилене харчування, і тут без підгодівлі не обійтися. Краще скористатися наявними у продажу комплексними мінеральними добривами , що містять в потрібній пропорції всі необхідні рослинам макро і мікроелементи. В 10 літрах води розводять 25 г «Растворін» або будь-якого іншого комплексного добрива. Цим розчином поливають розсаду протягом усього періоду вирощування замість води (полив під корінь невеликими дозами).

У березні рослинам цілком достатньо природного освітлення, треба лише допомогти їм максимально вловити  сонячне  світло . Найпростіший спосіб - тримати вікна в чистоті. Можна встановити світловідбиваючий екран. У міру росту  розсади  горщики розставляють так, щоб листя рослин не торкалися  один одного. Це обов'язковий прийом, який варто застосовувати протягом усього часу вирощування розсади.
Підрослу розсаду баклажанів  треба поступово привчати до свіжого повітря-гартувати при температурі  15 ° С і вище рослини рекомендується виносити на відкрите повітря , але не під  пекучі промені сонця, інакше неминучий опік листя.

Готова до висадки розсада повинна досягати  висоти 20-25.см, мати 7-8 здорових листочків і 1-2 бутона. Наприкінці травня розсаду висаджують на постійне місце в скляну теплицю, розміщують на площі 1 м 2 не більше трьох рослин, так як баклажани зовсім не переносять загущення.