Меню сайту

Овочі - статті, ідеї, пропозиції

Відбір та підготовка насіннєвого матеріалу картоплі

Щоб мати гарний посадковий матеріал, проводять первинний відбір, тобто відбирають кращі кущі на насіння. Зазвичай у цієї культури не всі кущі однаково розвинені, здорові і врожайні. Поряд з добре розвиненими кущами є середні і слабкі, з невеликим числом стебел, а також хворі або з низькою врожайністю. Тому на насіння важливо відбирати і залишати бульби від найбільш здорових і добре розвинених кущів.

Як відбирати картоплю на насіння

Відбір здійснюють наступним чином. Проходячи вздовж кожної борозни ділянки, встановлюють кілочки, відзначаючи тим самим здорові,та ті, що  виділяються потужним розвитком кущі. До прибирання їх ще пару раз перевіряють, так як на деяких можуть з'явитися ознаки хвороби. Якщо це трапиться, то з забракованого куща мітку видаляють. Коли підійде термін збирання насіннєвого матеріалу, з відмічених кущів збирають урожай. Бульби викопують і залишають в ямці. Проводять додатковий відбір тепер вже безпосередньо посівного матеріалу. Бракуються кущі, що виявилися  маловрожайними, занадто різні за розміром картоплин або мають потворні і хворі бульби. На насіння відбирають  найбільш урожайні, здорові і вирівняні гнізда. З них беруть бульби розміром з куряче яйце. Якщо не вести такий відбір, то через 4-5 років будь-який новий здоровий кущ вироджується.
Коли протягом чотирьох років ви садите коренеплоди від материнської  картоплі, то вже при зборі врожаю відбирайте бульби на насіння з самого плодоносного куща. Багато  городників збирають картоплю , зберігають, а вже потім відбирають кращу за якістю. Але в такому випадку немає ніякої гарантії, що ця картопля від здорового, плодоносного куща.
Щорічно потрібно відбирати стільки бульб, щоб в майбутньому році їх вистачило для посадки на всю ділянку. До речі, на 1 сотку висаджують до 500 бульб картоплі. При її середній масі в 70 г це складе близько 35 кг.
Для більш надійного зберігання насіннєвого матеріалу картоплі після збирання бажано озеленити. Для цього їх розсипають під навісом в один шар і протягом дванадцяти днів постійно перевертають. Якщо при різанні бульби вся її м'якоть від поверхні до середини набуває зеленуватого забарвлення, значить,  картопля на насіння готова до зберігання.
Озеленені бульби в процесі зберігання менше вражаються хворобами, а втрати насіннєвого матеріалу скорочуються вдвічі.Такі бульби абсолютно не пошкоджуються гризунами. Урожай від озеленених бульб вищий  на 30-40 кг з кожної сотки.
Відомий в Україні картопляр-любитель Вільгем  Хілінський викопану зі своєї ділянки картоплю  миє водою в протягом п'яти хвилин і добре просушує. Незважаючи на те що ця  операція трудомістка, він вважає її виправданою. По-перше з бульб змиваються  мікроорганізми, які можуть викликати хвороби. По-друге, на чистих бульбах добре видно всі дефекти, що дає можливість відібрати дійсно якісний насіннєвий матеріал.
Після того як відібрані для посадки картопля  вимита, її для дезінфекції поміщають на 2-4 хв. в слабкий розчин марганцю. Після цього розкладають в один шар на стелажі під навісом для просушування і озеленення. Процедура триває 3-4 тижні. За цей час бульби пару раз перевертають, щоб вийшло рівномірне озеленення. Під час дощу стелажі накривають поліетиленовою плівкою. В остаточному підсумку шкірка стає зеленою і огрубілою. Після озеленення насіннєві  бульби укладають в дерев'яні ящики.
При зберіганні картоплі обривати паростки без шкоди можна тільки один раз. При цьому прокидаються інші сплячі бруньки і у великій кількості утворюються нові паростки. А ось обривати паростки другий раз вже небажано, так як це буде на шкоду урожаю. Тому коли утворюються паростки вдруге, насіннєві картоплини треба винести на світло - на світлі паростки позеленіють  і не будуть рости. І так тримати насіннєві бульби доведеться до посадки.
Картоплю, призначену  для вживання, після миття висушують, потім ретельно перебирають. Відбирають і складують  окремо здорові, без видимих дефектів і пошкоджень великі і середні бульби. Ці бульби закладають на тривале  зберігання.